Статті

<<<повернутись на попередню сторінку>>>

 

15.01.2016

Практичні питання документарного оформлення обігу векселів

 

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також законами України від 5 квітня 2001 р. N 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. N 826-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 827-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Однак в даній статті ми не будемо вдаватись до теоретичних основ та правової природи вексельних правовідносин, а зупинимось виключно на основних практичних аспектах видачі та пред’явлення векселів до платежу (оплати) без глибокої деталізації різноманітних нюансів.

 

Коротко, в якості нагадування визначимо, що:

- Простий вексель видається платником (векселедавцем) безпосередньо на ім'я постачальника товарів (векселедержателеві) під зобов'язання сплатити у встановлений час, зазначену у векселі суму. При цьому вексель може бути заповнений із зазначенням місця сплати боргу і без такого. Вексель, у якому відсутнє зазначення місця платежу, місцем платежу вважається місце складання документа. Простий вексель виписується в трьох-чотирьох екземплярах — для кожної сторони учасників розрахунків, включаючи установи банків.

- Переказний вексель виписується векселедавцем і містить нічим не обумовлене зобов'язання (наказ банкові) оплатити векселедержателю, зазначену у векселі суму в призначений час і в призначеному місці.

 

Порядок документального оформлення факту передачі векселя чинним законодавством не передбачений. Але вексель — це цінний папір, тому факт його передачі має бути засвідчений відповідними документами. Таким документом може бути акт приймання-передачі. Складений у довільній формі акт приймання-передачі при цьому повинен містити: відомості про номінальну вартість векселя; дату його передачі; повне найменування сторін і уповноважених осіб; усі реквізити і номер вексельного бланка. А якщо передачі підлягають кілька векселів, відомості про них можуть бути відбиті в прикладеному до акта приймання-передачі реєстрі. У деяких випадках, вексель передається не за номінальною ціною, а за погодженою сторонами, тоді цю ціну варто вказати в акті приймання-передачі. Акт підписується уповноваженими особами сторін, і підписи завіряються печатками сторін.

 

Засади здійснення оплати за векселем урегульовано Законом України "Про обіг векселів в Україні" і Уніфікованим законом. Однак вказаний Закон України у п. 2) статті 2 встановлює відповідне застереження щодо валюти платежу, а саме, «що сума векселя, виражена в іноземній валюті, на території України може бути сплачена в національній валюті України за курсом Національного банку України на день настання строку платежу (або якщо боржник прострочить платіж, - на розсуд держателя векселя - на день здійснення платежу) чи в іноземній валюті з додержанням вимог валютного законодавства України. Це положення застосовується і в тому разі, коли векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) обумовлено, що платіж здійснюється у визначеній у векселі валюті (застереження про здійснення платежу в іноземній валюті).»

А оскільки відповідно до статті 6 того ж Закону України "Про обіг векселів в Україні" закріплено, що платіж за векселем здійснюється на території України лише у безготівковій формі, то загальні правила і стандарти таких розрахунків урегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року (з відповідними змінами та доповненнями). Розрахунки за векселем можуть здійснюватися в іноземній валюті, тому вказане питання урегульовується також валютним законодавством, зокрема, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

 

Відповідно до чинного законодавства, платіж за векселем повинен бути проведений негайно після його подачі до оплати, коли виникло право вимагати відповідної оплати на підставі векселя. Держатель векселя терміном "на певну дату" або "у визначений строк від дати складання" або "від пред'явлення" має право пред'явити вексель до платежу або у день, коли він повинен бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів. Вексель, виданий строком "за пред'явленням", може бути пред'явлений до платежу протягом одного року з дня складання, якщо тільки цей термін не подовжений векселедавцем, або ж якщо він не скорочений векселедавцем, або індосантами (особами, які передають вексель новому векселедержателю за допомогою індосаменту - передавального напису на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі), за допомогою якої права за векселем і сам вексель передаються від одного векселедержателя до іншого).

 

Факт пред'явлення векселя до платежу і власне платіж повинні бути належним чином задокументовані.Відсутність зафіксованого документом факту пред'явлення векселя до платежу позбавляє векселедержателя можливості, у випадку несплати векселя, пред'являти свої права до зобов'язаних за векселем осіб.Порядок процедури пред'явлення векселя до платежу вексельним законодавством чітко не визначений. Тому на практиці пред’явлення векселя, як правило, оформляють Актом пред'явлення векселя до платежу (оплати), що підписується обома сторонами.Стосовно ж форми та змісту такого Акту пред’явлення, то до нього застосовується довільна форма за умови зазначення в ньому всіх основних реквізитів векселя.

Даний Акт в подальшому і буде доказом пред’явлення векселя до платежу (оплати) – за умови його вручення наручно представнику векселедавця/трасата або направлення по пошті з дотриманням всіх належних вимог (листом із описом вкладення та повідомленням про вручення). Бажано таку дію оформлювати супровідним листом із зазначенням в додатках Акту пред’явлення у двох екземплярах та належно завіреної копії векселя який пред’являється до оплати. Якщо супровідний лист та Акт підписує представник векселедержателя то необхідно також додавати документ, який посвідчує повноваження підписанта.

 

Відповідно до статті 39 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі Платник (векселедавець/трасат або ж трасант) при оплаті векселя вправі вимагати повернення йому векселя власником з розпискою в одержанні платежу. Розписку (напис) про одержання повного або часткового платежу дає власник векселя, виконуючи її на лицьовому або зворотному боці. Векселедержателем же, на вимогу платника, може бути складена розписка на окремому аркушів. Але оскільки всі розрахунки за векселями проводяться у безготівковій формі, то такі вимоги фактично є чистою формальністю.

 

Проте добровільна оплата і відсутність будь-яких спорів в наші дні це доволі рідка ситуація. Які ж дії у випадку не платежу (не оплати) по пред’явленому векселю необхідно вчинити з боку векселедержателя – пред’явника?

 

Так, на випадокнесплати векселя векселедержатель вправізвернутися до нотаріуса за опротестуванням векселя у неплатежі як противекселедавця, так і протиаваліста (якщо вексель авальований). Опротестування векселя найбільш простий та швидкий шлях по досягненню кінцевої мети, а саме отримання оплати по векселю.

Однак слід звернути увагу на наступне.Опротестування векселя як нотаріальнудіюможевчинити як державний, так і приватнийнотаріус. Вчиненняцієїнотаріальноїдіїмаєчітковизначенемісцеїївчинення. Так, неоплачений вексель пред’являється нотаріусу для вчинення протесту:

- про неоплату - за місцезнаходженням платника або за місцем платежу;

- в неакцепті або в недатуванні акцепту - за місцезнаходженням платника;

- про відмову передати оригінал векселя законному держателю копії векселя - за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя;

- про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя; про неакцепт за другим примірником векселя, про неплатіж за другим примірником векселя - за місцезнаходженням платника;

- про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред'явлення йому векселя - за місцезнаходженням векселедавця.

 

Строки для пред’явлення векселів до протесту та строки здійснення протесту векселів дуже жорсткі! Тому радимо уже уважно слідкувати за сплином відповідних термінів та тримати це питання на постійному контролі.

1. Векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

2. Векселі для вчинення протесту про неакцепт можуть бути прийняті протягом строків, встановлених для пред’явлення до акцепту, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

3. Векселі для вчинення протесту про непред'явлення примірника векселя, надісланого для акцепту держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя, протест про непередавання оригіналу векселя законному держателю копії векселя, протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя приймаються нотаріусами в строки, установлені статтею 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.

4. Для векселя строком на визначений день або о такій-то годині від дати складання протест про неоплату повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один здвох наступних робочих днів.

5. Протест векселя про неоплату за векселем строком по пред’явленні здійснюється протягом строку, встановленого для пред’явлення до акцепту.

6. У разі якщо перше пред’явлення векселя зі строком платежу за пред’явленням до платежу було здійснено в останній день цього строку, протест векселя може бути вчинений наступного дня.

7. Протест векселя зі строком платежу за пред’явленням у неакцепті здійснюється у строки, встановлені для пред’явлення до акцепту, тобто протягом одного року з дня видачі векселя.

8. Протест у недатуванні акцепту вчинюється у разі, якщо платник, акцептуючи вексель, за яким акцепт повинен обов’язково бути датований, не проставить дату акцепту. Це стосується векселів, які підлягають оплаті у визначений строк від пред’явлення, або векселів, які повинні бути пред’явлені для акцепту протягом визначеного строку.

 

Протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем.Протести векселів вчиняються нотаріусом відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо:

- вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником);

- оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі;

- платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі.

 

Протест векселя про неоплату вчинюється як щодо простого, так і щодо переказного векселя.Протест про неоплату за простим векселем здійснюється проти векселедавця, за переказним - проти акцептанта (платника).Вчинення протесту векселя про неоплату не потребується, якщо вексель раніше був опротестований у неакцепті.

Протест векселя в неакцепті вчинюється у разі:

- відмови платника від акцепту (здійснення часткового акцепту);

- оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі;

- відсутність платника у місці, зазначеному у векселі.

 

Протест векселя в недатуванні акцепту вчинюється у разі відсутності дати на акцепті і здійснюється з метою збереження прав векселедержателя за таким векселем.За відсутності протесту недатований акцепт вважається таким, що зроблений акцептантом в останній день строку, передбаченого для пред’явлення до акцепту.Протест векселя в неакцепті або у недатуванні акцепту вчинюється до переказного векселя і здійснюється проти векселедавця.

 

Для вчинення протесту векселя векселедержатель або його уповноважена особа подають нотаріусу:

- оригінал векселя (його копію - якщо це було передбачено самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження);

- заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності).

У тексті заяви зазначаються повне найменування і адреса векселедавця (боржника), платника (доміциліата), векселедержателя (кредитора), вказуються відомості про вексель (векселі), який (які) подається (-ються) до опротестування, строк платежу за векселем (векселями), сума, що підлягає сплаті за векселем (векселями), причина опротестування, повне найменування і адреса, номери рахунків у банках, код за ЄДРПОУ - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податку -для фізичної особи (за наявності).

 

Заява може містити інші додаткові відомості:

- векселі подаються нотаріусу під розписку та за окремим описом, у якому зазначаються найменування і адреси векселедержателя, векселедавця, платника (доміциліата), вид векселів (простий чи переказний), їх кількість, номери, строк платежу, сума платежу;

- документ, за яким встановлено особу векселедержателя або його уповноваженого представника;

- документи, що підтверджують повноваження уповноваженого представника, а також правоздатність та дієздатність юридичної особи.

 

Якщо здійснено платіж або буде проставлена відмітка про акцепт, нотаріус повертає вексель платнику без протесту з відміткою про акцепт або платіж.

Однак якщо ж на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя вчинюється без пред'явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест.Запис про вчинення протесту векселя вноситься до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.Протест векселя оформлюється актом у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса.

 

Опротестований вексель з відміткою про вчинення протесту видається векселедержателю або уповноваженій особі та фактично є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та може бути поданий до виконавчої служби для його подальшого виконання.

 

Ще одним методом примушування виконання вексельних зобов’язань є звернення до господарського суду із відповідним позовом. Однак такий шлях є більш тривалим в порівнянні із нотаріальним опротестуванням. Однак уніфікація вексельного законодавства і судової практики розгляду вексельних спорів сприяє ефективному і якісному досудовому та судовому захисту порушених прав і законних інтересів учасників вексельних відносин.

 

Сподіваємось, що дана стаття допоможе Вам хоча б частково зрозуміти практичну сторону видачі, оплати та/або опротестування векселів. Зі свого боку додамо, що у випадку необхідності додаткових консультацій або отримання відповідних зразків документів документарного оформлення обігу векселів, спеціалісти нашої Компанії завжди готові прийти на допомогу та надати високо кваліфіковану підтримку із даного питання як на початку, так і під час виникнення спірних питань.

 

Додатково хочемо додати декілька слів на правову природу вексельних зобов’язань. Зобов’язання за векселем відрізняються від інших грошових зобов’язань абстрактністю, безспірністю та безумовністю. Абстрактність означає те, що вексельне зобов’язання не залежить від обставин, що обумовили видачу векселя. Безспірність та безумовність означає, що платник за векселем не може обумовлювати платіж настанням якихось подій, вексель може бути переданий за індосаментом і забезпечений шляхом авалю. Отже, відносини учасників вексельного обігу регулюються тільки приписами вексельного законодавства. Норми ЦК України можуть застосовуватись тільки у випадках, коли такі відносини не врегульовані вексельним законодавством.

Ще одним важливим юридичним аспектом видачі векселів є те, що при видачі векселя в рахунок оплати за поставлені/надані роботи/послуги/товари по відповідним договорам фактично зобов’язання припиняються. Це доволі суттєвий момент.

Також вексель використовують у відповідних розрахункових схемах для оптимізації оподаткування. Але їх використання необхідно здійснювати дуже обережно та зважено.

 

Підготував:

 

Керуючий партнер, Адвокат

Олександр Расторгуєв

<<<повернутись на попередню сторінку>>>